В умовах карантину КПІ продовжує діджиталізуватися. У електронному кампусі кількість активних користувачів з початку карантину зросла в рази. Як саме проходить дистанційне навчання у КПІшників та які технології для цього застосовуються, розповіли викладачі з різних кафедр.
Ганна Сарибога, старший викладач кафедри електронних пристроїв та систем:
«Для дистанційного навчання я використовую програму Zoom. Це дуже зручно: студенти слухають, ставлять запитання, я їм пояснюю. Заздалегідь готую презентацію та розміщую на ґуґл-диску – у нас є спільна тека, де вона зберігається й надалі. Після заняття даю час на виконання завдання і його скидають на ґуґл-диск чи в чат Telegram. Займаємося за звичним розкладом.
З 5-м курсом у Microsoft Teams студіюємо предмет «Інтернет речей». Ще є платформа, де вони онлайн збирають електронні плати – це практичне заняття».
Андрій Гільчук, старший викладач кафедри фізики енергетичних систем:
«Я веду лекційні курси, практичні, семінарські та лабораторні заняття. Усі курси особливі. «Локальні методи дослідження» – це спецкурс про сучасні методики дослідження властивостей матеріалів. Є онлайн-платформа для симуляції цих методів – на ній можна імітувати дії оператора, коли він працює за установкою. Я даю посилання, завдання пройти по черзі методики, і в режимі онлайн-консультації ми обговорюємо результати.
Є декілька програм для імітації процесів, що відбуваються в матеріалах під час аналізу, як електрони взаємодіють з твердим тілом. Я даю посилання на програмне забезпечення, даю завдання, що зробити, які випадки промоделювати. Потім у режимі онлайн-конференції ми можемо це обговорити.
Скидаю студентам матеріали електронною поштою і відео лекцій, які мені подобаються. Даю завдання за темою – потрібно підготувати реферат, презентацію, доповідь».
Ігор Орловський, доцент кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей:
«У нас є кафедральний Moodle. В період карантину я розробив курс, який містить теоретичний матеріал, посилання на підручники, відеоматеріали, на дистанційні курси, завдання.
Я проводжу тестові контрольні роботи й наприкінці тижня перевіряю, чи якісно студенти опановують теоретичний матеріал, розв’язують задачі. Тестування проходить щовихідних».
Олег Клесов, завідувач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей:
«Для інженерів розроблено достатню кількість різних курсів, тестів, онлайн-занять. Ми використовуємо і Moodle, і онлайн-опитування. Є відеолекції – і спеціальні, і популярні».
Юрий Хохлов, доцент кафедри електронних пристроїв та систем
«Ми зі студентами використовуємо платформу Microsoft Teams – там можна організувати відеоконференції, вести електронні блокноти. Студенти надають свої роботи на перевірку, я їх рецензую онлайн. Також проводжу комп’ютерні практикуми, можу показувати свій екран, відео, зображення, як з’єднувати ті чи інші плати між собою. Ефект присутності майже такий, як у звичайній аудиторії. Не вистачає лише можливості підняти руку – натомість ставлять плюсики («все зрозуміло») та мінусики («незрозуміло, є запитання»). Весь сеанс можна автоматично записувати – якщо студенти не проти, я записую. Потім запис доступний для всіх – зручно, якщо хтось не зміг бути присутнім на лекції.
Для спілкування використовуємо також Telegram. Microsoft Whiteboard, програма для малювання, є цілком прийнятною альтернативою аудиторним дошкам».
Євгенія Чвертко, доцент кафедри електрозварювальних установок:
«Удома студенти не можуть відпрацьовувати лабораторні роботи – ми їх відпрацюємо після карантину. Я дала наперед завдання і методичні матеріали на практичні роботи (у нас чат у Telegram). Лекції плануємо проводити в Skype чи Discord. Зі студенткою-дипломницею спілкуємося у месенджері Facebook. Нам цього цілком достатньо: зручно по пунктах дивитися етапи роботи, є можливість обмінюватись файлами».
Ігор Лопаткін, старший викладач кафедри електрозварювальних установок:
«Основна платформа – звичайний сайт, на якому є лекції та лабораторні роботи. Лекції виставлено у формі презентацій, лабораторні – у формі презентацій та макетів. Спілкуємося через електронну пошту, якщо є питання – студенти ставлять, я відповідаю. Ми не прив’язуємось до часу лекції: коли кому зручніше, тоді й заходять і читають».
Олексій Сливінський, кандидат технічних наук, доцент кафедри зварювального виробництва:
«Я створив телеграм-канал з двома своїми групами, розмістив на ньому тексти лекцій з питаннями для самопідготовки. Відправляю туди ж індивідуальні завдання на практику, курсову роботу».
