Випускник сучасного технічного ВНЗ (зокрема випускник кафедри ПЕ) має володіти певними якостями, зокрема:
– гнучко адаптуватися у життєвих ситуаціях, що швидко змінюються, самостійно набуваючи необхідні знання і вміло застосовуючи їх на практиці для вирішення різноманітних проблем;
– самостійно критично мислити, вміти бачити виникаючі в реальному світі труднощі і шукати шляхи раціонального їх подолання, використовуючи сучасні технології, бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;
– грамотно працювати з інформацією, вміти збирати необхідні для дослідження певного завдання факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними і альтернативними варіантами розгляду, встановлювати статистичні закономірності, формулювати аргументовані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати нові проблеми;
– бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах, вміти працювати спільно в різних ситуаціях, запобігаючи конфліктним ситуаціям або вміло виходячи з них;
– самостійно трудитися над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня.
Модель формування у майбутніх випускників вищого технічного навчального закладу фахової компетентності у процесі двоступеневого навчання (рис. 1).
Рис 1. Модель формування фахової компетентності в майбутніх випускників технічних ВНЗ у процесі двоступеневого навчання
До інженерно-технічних компетенцій віднесено: мотиваційні компетенції – внутрішні мотиваційні установки позитивних мотивів до навчання та набуття теоретичної (використання міжпредметних зв’язків та набутих знань з фундаментальних дисциплін) та технологічної (володіння загальними пособами виконання дій, оптимізація послідовності вибраних дій) компетенцій; комунікативну компетенцію – використання продуктивної комунікації та спілкування для реалізації спільних цілей діяльності, готовність до діалогу як методу засвоєння навчального матеріалу, володіння прийомами та засобами ділових стосунків.
До професійних компетенцій бакалавра: теоретико-технологічну – наявність системи професійних знань, спроможність інтеграції знань у нових ситуаціях, здатність до ефективних розв’язань традиційних та нетрадиційних технічних задач, спроможність розробляти інженерні технології, аналізувати технічну документацію, у тому числі складену іноземними мовами, самостійно отримувати інформацію, постійно підвищувати освітній рівень; виробничо-технологічну – здатність планувати технологічні процеси, використовувати досвід інших, володіння способами впровадження власних технічних та технологічних розробок у виробничий процес, володіння інформаційними технологіями; соціально-комунікативну – готовність до взаєморозуміння та взаємодії у комунікації та стосунках, здатність до обговорення та прийняття спільних рішень, здатність брати відповідальність за їхню реалізацію на себе, здатність уникати конфліктів, толерантно розв’язувати їх між іншими учасниками виробничого колективу.
До фахових компетенцій магістрів, крім набутих на базі професійних компетенцій бакалавра, віднесено: проектно-конструкторську компетенцію – здатність до проектування та конструювання технічного обладнання, технологічних процесів, комп’ютерних систем управління та інші; дослідницьку компетенцію – здатність виявлення та формулювання проблеми дослідження, спроможність досліджувати й удосконалювати об’єкти та засоби інженерної праці, формулювати грамотно обґрунтовані висновки щодо отриманих результатів дослідження; організаційно-управлінську компетенцію – здатність раціонально організовувати рентабельне виробництво та керувати ним; соціально-методичну компетенцію – здатність очолювати колектив, нести відповідальність за власні вчинки, професійна мобільність, творчий підхід до роботи з колективом, знання основ конфліктології, здатність суміщення власних інтересів та потреб підприємства і суспільства, здатність до постійного підвищення освітнього рівня, потреба в актуалізації й реалізації власного потенціалу, здатність точно і коректно передавати знання та формулювати вимоги й завдання підлеглим тощо.
До фундаментальних дисциплін віднесені: дисципліни вищої математики; загальна фізика; інженерна і комп’ютерна графіка. До гуманітарних дисциплін: іноземна мова; культурологія; мистецтво та дизайн; мовознавство; технічний переклад; українознавство, філософія тощо. До загальнотехнічних дисциплін: теоретична електротехніка та промислова електроніка; опір матеріалів та прикладна механіка; інтеграція навчання з виробництвом тощо. До блоку спеціальних дисциплін ввійшли дисципліни випускаючих кафедр. До блоку спеціальних курсів ввійшли дисципліни: педагогіка; психологія та соціологія; політологія і право, конфліктологія тощо.